Галюциногенна колорадська жаба в акваріумі

Галюциногенна колорадська жаба (лат. Incilius alvarius) виділяє привушними залозами буфотенін (5-HO-DMT), речовина схожа за своєю структурою з серотоніном. При попаданні в організм людини в кількості близько 18 мг воно здатне викликати зорові галюцинації та соматичні порушення. Найчастіше з`являються ритмічні рухи очних яблук, розширення зіниць, блювання, підвищення пульсу та артеріального тиску. Отруєння буфотеніном призводить до летального результату у дрібних ссавців. Він викликає пошкодження слизової оболонки, а при влученні в очі сліпоту.

Його виділяє також жаба-ага (Rhinella marinus). У деяких штатах США вміст обох видів у домашніх умовах заборонено. Крім буфотеніна в секреті містяться також такі катехоламіни як адреналін, норадреналін і дофамін. Поширення Колорадська жаба мешкає на півночі Мексики та у південних штатах США від Арізони до Нью-Мексико, включаючи Каліфорнію. Вона зустрічається в нижній течії річок Колорадо та Хіла, населяючи переважно степи, пустелі та напівпустелі біля невеликих водойм та джерел на висоті до 1600 м над рівнем моря.

Земноводне веде напівводний нічний спосіб життя. Його часто знаходять біля іригаційних та дренажних споруд. Від денної спеки воно ховається в кинутих глибоких та прохолодних норах гризунів. У посуху воно там може бути безвилазно до 9 місяців, залишаючи притулок лише після випадання опадів. Крім посушливих низовин амфібія часто зустрічається в дубових, сикоморових та горіхових лісах, розташованих у гірських каньйонах. Скеля з колорадською жабою

Поведінка Колорадська жаба активна вночі та в сутінках. Пік активності припадає на період із травня по вересень, коли в місцях її проживання випадають дощі. Тварина переміщується в основному на чотирьох кінцівках, стрибки на задніх лапах спостерігаються дуже рідко. Хижачка полює на все живе, що може поміститися в її пащі. Основу її раціону складають різні комахи, хробаки, павукоподібні та равлики. Іноді вона нападає на дрібних гризунів, земноводних та ящірок. Колорадські жаби не відрізняються особливою швидкістю пересування, тому підбираються до жертви на максимально близьку відстань або чекають її в засідці. Видобуток вистачає кидком довгої липкої мови і зазвичай проковтується повністю. Найчастіше мисливець сидить нерухомо і ворушить пальцем на нозі, щоб привернути наївних комах. У водоймах вона харчується дрібною рибою та пуголовками. Будучи несприйнятливою до укусів перетинчастокрилих, поїдає ос та бджіл. При нагоді не відмовить собі в задоволенні поласувати навіть скорпіонами.

Зображення колорадської жаби Потривожене земноводне не тільки рясно виділяє отруйний секрет, що нагадує за консистенцією молоко, але й може показувати чудеса жвавості, галопуючи на коротких дистанціях. Хижаки, як правило, уникають цього створення. Виняток становлять змії, хижі птахи та єноти. Останні в безгодівлю примудряються хапати небезпечних жаб за лапу, перевертати на спину і швидко виїдати нутрощі, не торкаючись отруйних залоз. Під час линяння представники цього виду ховаються в густих чагарниках, підземних сховищах або в купах опалого листя. Щоб прискорити линяння, вони розривають свою стару шкіру пащею. Розмноження Статева зрілість настає у віці 3-5 років. Шлюбний період збігається з початком сезону дощів. До цього часу амфібії залишають свої притулки, де перебували в посуху, і приступають до продовження роду.

Самець, що знайшов самку, залазить їй на спину і міцно охоплює передніми кінцівками. Відкладання яєць відбувається через кілька днів у найближчій водоймі. Самка ритмічно скорочує м`язи та мечет ікру, яку самець одночасно запліднює. Ікринки оточені драглистою масою і зібрані у вигляді стрічки товщиною 5-10 мм і довжиною до 1 м. Вони пофарбовані в коричневий колір, які діаметр досягає 2 мм. Маленькі колорадські жаби Партнери спільними зусиллями прикріплюють ікру до корчів або стебел та листя водних рослин. Кількість ікринок залежить від віку самки та в середньому коливається від 2500 до 5000 штук. Особливо плідні особини примудряються відкласти до 8000 яєць. Інтерес до подальшої долі потомства батьки не виявляють. Пуголовки з`являються приблизно через 2 тижні. Вони мають коричневе забарвлення, а довжина їхнього тіла становить 35-40 мм. Пуголовки плавають у верхніх теплих шарах води великими зграйками. Харчуються вони переважно водоростями, мікроорганізмами, личинками та яйцями комах, не відмовляються від падали та своїх мертвих побратимів. Після метаморфозу, що триває 30-40 днів, юні жаби вибираються на сушу. Після зникнення хвоста довжина і ширина їх тіла становить лише близько 15-25 мм.

На одну дорослу особину необхідний просторий тераріум об`ємом мінімум 75 л з кришкою, що щільно закривається. Для вентиляції залишають отвори, які необхідно закрити сіткою із металевого дроту. Як субстрат для грунту використовують гальку, велику стружку, обрізки кори або мох сфагнум. Укриття роблять із каміння, гілок або просторих керамічних виробів. Вихованцю потрібна посудина з чистою водою для прийняття водних процедур. Водопровідну воду рекомендується попередньо відстоювати протягом 48 годин для випаровування хлору. Температуру підтримують вдень у діапазоні 25-28°С, а на ніч знижують до 18-20°С. Обприскувати стінки тераріуму немає необхідності. Тварина віддає перевагу низькій вологості не більше 20%. Галюциногенна жаба фото Терраріум розміщують у затемненому місці далеко від джерел шуму. Потрібне його щоденне провітрювання. Освітлення допускається дуже слабке і лише вдень. Яскраве світло викликає сильний стрес і згубно позначається на здоров`ї домашнього улюбленця. Сгодовувати бажано різноманітну їжу, даючи різних комах. Періодично годують новонародженими мишенятами. Корм перед подачею посипають вітамінами та мінералами для амфібій. Опис Дорослі особини виростають до 19 см. Самки явно більші і масивніші за самців. Верхня частина тіла пофарбована в оливково-зелений або сіро-коричневий колір. На шкірі буває безліч помаранчевих цяток. У молоді шкіра вкрита бурими або червонуватими крапками, які зникають у міру дорослішання. Таке забарвлення робить їх схожими на червоних плям жаб (Anaxyrus punctatus). Черевце світло-сіре або кремове з великою кількістю темних цяток. На спині та потилиці розташовані добре помітні шкірні залози. Тіло через короткі задні лапи виглядає досить незграбним. Голова широка і масивна, закінчується тупою мордою. Очі відносно широко розташовані з боків голови. Зіниці горизонтальні, райдужка червоно-коричневі. Передні кінцівки самців довші ніж у самок. Горловий мішок відсутній. Тривалість життя галюциногенної колорадської жаби у дикій природі не перевищує 8-10 років. У неволі окремі екземпляри при хорошому догляді живуть понад 15 років.